У Черкасах працює єдиний чоловік-візажист

0
18

Шпатель – на кисті, дроти – на косметику, графіки – на жіночі обличчя. Цей молодий хлопець з дитинства любив малювати, але вирішив освоїти “чоловічу” професію. Ще рік тому він працював над проектами державного значення в Казахстані. Сьогодні Віталій Танюк – перший і поки єдиний майстер макіяжу та зачісок у нашому місті. Він зізнається – творити красу на обличчях черкаських дівчат не простіше, ніж займатися інженерними мережами льодового палацу в Алмати.

В юному віці я вчився в художній школі, але вирішив освоїти “чоловічу” професію і вступив на інженерно-будівельний факультет в ЧДТУ. Після навчання працював з інженерними мережами у холдинговій компанії Києва, потім у філії в Алмати. Два роки в Казахстані я займався будівництвом льодових арен і об’єктів державного значення. Це була робота “для грошей”, але весь час було відчуття, що це не моє. Реалізував ці цілі – і повернувся в Черкаси, ближче до сім’ї. Почав думати, чим займатися – щоб це приносило не тільки гроші, але й задоволення. І тоді згадав, що свого часу навчався в художній школі. З’явилася думка стати візажистом. Я знав, що в цій професії працюють чоловіки, про стереотипи не думав. Дівчата мені завжди подобалися, а спостерігати, як хтось стає ще красивішим з твоєю допомогою, здавалося дивовижним!

Батьки повірили в мене: я був, як вітрило, а вони – попутний вітер, ні дня не сумнівалися в мені. Одного разу прийшов і сказав: “Мама, тато, я буду візажистом”. Перше запитання батька: “Чому?”. Я сказав, що хочу цим жити і розвиватися в цій сфері. Батько відповів: “Круто, якщо ти плануєш цим серйозно займатися”. Вони пишаються мною, запитують, де був, кому робив мейк, іноді критикують. Звичайно, є жарти на кшталт “тепер Віталік буде думати, піти відпочити в клуб або купити нову помаду”. Тітка весь час намагається записатися на макіяж, але у мене поки що немає часу, багато клієнтів. Всі родичі – мої піар-агенти.

Викладачі з візажу – Олена Рубцова та Світлана Багірова – першими повірили в талант Віталі

Випадкових чоловіків у цій професії нема

Спочатку заняття з візажу для мене були стресовими – все нове, все чую і бачу вперше. Дівчата хоча б знають, що це таке. Здавалося, що уроки ведуть якоюсь німецькою мовою. Але викладачі школи, Альона Рубцова та Світлана Багірова, роздивилися в мені зародки таланту. На першому занятті я ще думав, чи правильний вибір зробив, потім опанував себе – і вирішив іти далі, не шкодувати ні про що.

Першу модель я запам’ятаю на все життя. Це було дуже бентежно, переді мною лежало 13 кистей, я беру одну з них – а в мене руки трусяться. Дивлюся, інші дівчата так впевнено фарбують, а я стою і думаю, з чого почати, як доторкнутися, чи не буде дівчині боляче. Мені кажуть “Передай хайлайтер”, а я думаю – “Що це, куди, це пензлик? Це в коробочці? Воно рідке?”. В той день я прийшов після заняття й одразу ліг спати. Хоча до цього я бачився з першими особами будівельних компаній, обговорював за круглим столом об’єкти за сотні тисяч євро… А тут дівчина 16 років, легкий “нюдовий” макіяж – це був найважчий “круглий стіл” у моєму житті.

Випадкових чоловіків у цій професії не буває. Для чоловіка усвідомити, що хочеться присвятити себе б’юті-сфері – це, мабуть, найважливіший крок. Робота візажиста – це постійна взаємодія з клієнтом. Інколи приходить дівчина і каже: “Зробіть, щоб було красиво”. А мені потрібно зрозуміти глибину душі людини, що для неї “красиво”, чи буде зручно носити образ, який я пропоную.

Я єдиний візажист-чоловік у місті, це приємно. Не буду приховувати – спочатку робив на це ставку. Але в таких випадках до твоєї роботи ставляться упереджено і вимогливо. Ніхто не робитиме тобі попусків “тому що це хлопчик фарбував”, скоріше навпаки. Це не та робота, де можна встати, подумати і завершити пізніше. Тут не втечеш від клієнта, йому не скажеш “друге око я тобі завтра дофарбую – натхнення немає”. Треба опановувати себе і робити.

Просіть у візажиста макіяж, з яким вам комфортно

Один з улюблених макіяжів – “смокі айз” вечірній з кутиком. Його можна робити спокійним і з блиском. Але з чоловічого погляду на дівчатах більше подобається нюдовий варіант. Його ще називають “макіяж без макіяжу” для повсякденного життя. Коли дівчина має відпочилий і свіжий вигляд, коли у неї мінімум косметики на обличчі. Подобаються пастельні кольори, пурпурні, винні. Дуже важливо для кожного візажиста прив’язати кольори до фактури обличчя клієнта, підкреслити те, що дала природа. “Смокі айз” підходить багатьом дівчатам, але не всім. Головне – підкреслити природну красу, приховати всі мінуси.

Декоративною косметикою не користуюся. Чоловік зобов’язаний доглядати за обличчям, волоссям. Якщо хлопець – модель, ведучий, артист, то це обов’язкова частина роботи. Якщо його не припудрити – він “блищатиме” в кадрі або на сцені. В цьому розрізі до декоративної косметики для чоловіків я ставлюся нормально. В інших моментах – якщо людина дуже хоче, то нехай фарбується. Але для мене це дико.

Чоловікам, які замислюються про професію візажиста, можу сказати – не думайте стереотипами. Чоловіки завжди були кращими у всьому, що пов’язане з мистецтвом. Не хочу применшувати заслуги жінок, але ми ж бачимо, що найкращі кухарі, візажисти, стилісти у всьому світі – чоловіки. Напевно, тому що в певний момент ми спалюємо мости і займаємося цим, як справою всього свого життя. Якщо чоловік сильно замислюється, що скажуть люди – нехай знайде себе в чомусь іншому. Інакше ці сумніви з’їдять його зсередини.

Один з улюблених макіяжів – “смокі айз”, але з погляду чоловіка на дівчатах більше подобається нюдовий варіант

Просіть у візажиста макіяж, з яким вам комфортно. Потрібно розуміти мету вашого макіяжу. Напередодні Нового року люди хочуть мати яскравий вигляд, бути красивими, натхненними. Клієнти просять насичені губи з блиском. У святкових макіяжах обирайте насичені кольори, які максимально пасують вашому типажу. За модою гнатися безглуздо – можна втратити себе.

                                      Джерело: http://in.ck.ua/ua/osobystosti/vitaliy-tanyuk-cholovichyy-poglyad-na-zhinochu

Напишіть відгук