Добра справа? Чому черкаські зоозахисники «шифрують» інформацію та не люблять людей

0
7

Цікавий пост на «Фейсбуці» написав днями черкаський журналіст Назар Вівчарик.

«Дивна ситуація. Є притулок для котів у Черкасах. Наша колега хотіла написати про нього. Та їй відмовили. Типу в них є свій журналіст-котознавець і тіки він має право про них писати. Тупо да? Може, хтось поділиться контактами того котознавця або телефоном керівника притулку? Я ж реально свій пацан, люблю котів. Гадити на притулок не буду. Хіба може там у них якісь фобії, то я йдучи туди, і вуса можу як у кота наклеїти…»

Журналіст-котознавець це дивно… Бо з собакознавцями якось не склалося… А в притулках же живуть різні тварини. Виходить, навіть якась дискримінація кроликів, пацюків і хом’яків.

Сміх сміхом, але кілька років тому журналісти «Дзвону» вирішили поцікавитися долею скандальних алабаїв, що у квітні 2015 року тяжко скалічили молоду жінку. А у відповідь – лише агресія і «краще б ви допомогли собакам матеріально» та «де тварини не скажемо, вони у добрих людей». І нічого, що згідно рішення суду цих тварин мали умертвити. Так, не гуманно, але ж усім добре відомо, що собака, хоч раз скуштувавши людської крові, вже не може утримуватися в родині та, з великою долею вірогідності, продовжуватиме нападати на людей. Крім того, ми ж усе-таки правова держава, і рішення суду треба виконувати, а не обговорювати. Тим більше, що “добрі” зоозахисники у разі, якщо ті алабаї ще когось покалічать, швидше за все, так само “з’їдуть” із теми.

А чи не найбільш показовим виявом агресивності так званих зоозахисників до людей став абсолютно безневинний пост депутата Черкаської  міської ради Руслана Зорі, що хотів знайти люблячу родину крихітним цуценятам, що народилися у Різдвяну ніч.

Його встигли обізвати безвідповідальним (бо не стерелізував  собаку), негуманним (бо раптом цуценята цих цуценят опиняться на вулиці) та навіть закликали не голосувати за нього на наступних виборах!!! А Зоря всього-навсього хотів прилаштували собачат у добрі руки… Шкода, але переписку у “ФБ” депутат видалив, утім з таким самим успіхом черкаські “зоозахисники” могли б обізвати будь-кого безвідповідальним, бо навіть породисті тварини із родоводом не застраховані від потрапляння на вулицю. І про такі випадки ми писали не один раз, останній – у Тальному. І нерідко до господарів не зовсім породистих тварин бажаючі взяти їхніх діток записуються в чергу за рік наперед.

До речі, і сам притулок роздає тварин на вулицях “у добрі руки”, навіть акції на міські свята влаштовує у людних місцях. І немає жодної гарантії, що ті тварини не опиняться на вулиці. Абсолютно жодної. Виходить, це так само безвідповідальність.

Тож кожен завжди має відповідати за себе: якщо Зоря чи будь-хто інший не стерилізує домашнього улюбленця, то має потурбуватись про долю тваринок, які народяться; той, хто бере тваринку додому – про те, що не викине її; а той, хто не виконує рішення суду – що готовий сісти за грати, якщо згадувані алабаї, наприклад, вкусять ще когось.

Який висновок із вище написаного? Дивні люди, що іменують себе зоозахисниками, самостійно вирішують чи давати журналістам інформацію, чи виконувати рішення суду та за кого мають голосувати містяни.

І при цьому, варто зазначити, добре «харчуються» з бюджету. Адже у Черкасах притулок для тварин знаходиться на балансі комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» і вже тільки з цієї причини його працівники мають звітувати перед громадськістю за витрачені кошти та виконану роботу, а не корчити із себе якусь “активну громадськість”, яка “поза правилами і законом”. Бо це вже зовсім не так і цивілізованому світі називається.

Звісно, тут можна згадати ще й притулок у Умані, куди, що не сесія облради, виділяються захмарні суми коштів. До восьми мільйонів гривень вже доходить, і такі проекти також “громадськоактивними” важко назвати.

Хоча, справа все ж таки не в грошах, а в людяності. Я б таким кото-та-собаколюбам, свою тваринку не довірила. Ще покусають…

Варвара Горова

Напишіть відгук