Від знайомства в соцмережах до сім’ї: черкащани розповіли, як знайшли свою половинку

0
6

Наразі в часи тотальної комп’ютеризації нікого не здивуєш знайомствами в соціальних мережах. Молодь все частіше реєструється на сайтах знайомств, шукає свою другу половину, зустрічається та закохується. Для наших героїв інтернет став не просто поштовхом зустрічатися та проводити разом вільний час, але і до створення сім’ї. Про неймовірні історії кохання, яке розпочалося в інтернеті, черкаські сімейні пари розповіли кореспонденту vikka.ua.​

Олександр та Анжела: від конкурсу в соціальній мережі до двох прекрасних доньок

Олександр брав участь у конкурсі, де потрібно було мати якнайбільше друзів у соціальних мережах. Тому додавав у друзі дівчат. Серед «нових друзів» він запримітив гарну дівчину, з якою і наважився розпочати спілкування. Фото Анжели переглядав постійно, вабила її загадковість та тендітність.

«Це була зустріч з чарівною феєю, яка з перших побачень мене все більше і більше зачаровувала, запалювала наш вогник, – розповідає Олександр. – Найбільше в її характері ціную чуйність та відповідальність. А ще вона досить творча людина».

На першому побаченні, яке відбулося у кафе одного з кінотеатрів, Олександр з перших хвилин попередив про свою низьку заробітну плату. А працював на той час державним службовцем.

«Мені було 21, а йому 25. Саша був дуже чемний, вихований, ставився до мене з повагою перш за все», – розповідає Анжела. – Зустрілися ми після півторатижневого спілкування у соціальних мережах, 15 лютого, після Дня закоханих».

Пропозиція руки та серця була найнеочікуванішим сюрпризом для жінки.

«Це був звичайний візит до ресторану. Там він неочікувано заспівав мені одну з моїх найулюбленіших пісень і освідчився. А я, звісно ж, погодилася», – ділиться емоціями Анжела.

Олександр говорить, що вечір був спланований ідеально. Все було зроблено так, щоб обраниця ні про що не здогадалася.

«Я ненав’язливо запропонував ресторан, де все було заздалегідь підготовлено. Приїхав у Черкаси з Києва на день раніше, щоб хоч раз спробувати заспівати пісню та проговорити сценарій з ведучим програми караоке. В ресторані був відеооператор, який начебто робив іміджеву зйомку для нього. Ведучий «випадково» вибрав мене для того, щоб заспівати пісню моїй гарній супутниці. Декілька друзів також «випадково» стали свідками цієї події. То був казковий вечір», – розповідає Саша.

За шість років спільного життя Анжела дякує за те, що завдяки йому навчилася цінувати кожну мить, за те, що навчив мріяти та вірити, що загадане збувається.

«Він ідеальний, став таким через 6 років спільного подружнього життя! А насправді я дивлюся на все це по-філософськи: все, що мене дратує в ньому – це й мої недоліки. Ми ж єдине ціле», – розповідає Анжела.

Сімейна пара має двох чарівних донечок, старшій Мілані – майже 5 і вона схожа на маму, а молодшій Соні майже 2 і вона точна копія батька.

Саша та Анжела стараються бути для своїх дітей прикладами для наслідування.

«Це справжні «капшуки» (так у дитинстві з братами та сестричками Сашу називала їх бабуся). Дві дівчинки-сестрички, які постійно випромінюють заряд енергії. Щодня ними захоплюємось», – розповідає Олександр.

Ольга і Павло: він покохав за її розум, а вже потім за красу

Коли Ольга переїхала жити до Черкас, єдиною її відрадою був театр. Їй запропонували вести театральний блог в одній інтернет-спільноті. Павло ж був актором Черкаського драматичного театру, та лише здалеку слідкував за Ольгою та її думками через мережу інтернет.

«Я досить довгий період був далекий від комп’ютера в цілому. Коли придбав ноутбук, то зареєструвався в соціальній мережі. Випадково побачив статтю про театр, написаний Олею. Мені стала цікава її думка, дуже незвичайне та оригінальне бачення, але про стосунки тоді не думав», – розповідає Павло.

Він продовжував напівсвідомо слідкувати за її матеріалами, які вона розміщувала в соціальних мережах, навіть якщо вони не стосувалися театру.

«Під одним із постів у соціальній мережі Оля написала, що не заміжня. В той момент в мені щось перевернулося. Тоді я написав їй. Це було запрошення в театр на нашу виставу», – каже Павло.

Ольга каже, що писала завжди для себе і була здивована, що хтось цікавиться та слідкує за її життям.

Згодом пара бачилася в театрі, та ніколи особисто не спілкувалися, лише час від часу листувалися в приватних повідомленнях.

«У Черкасах мене нічого не тримало, і я вже замислювався їхати звідси і пробувати себе десь в інших театрах, змінювати життя. Але раптом виникло дивне бажання – і психологічне, і інтелектуальне, і фізичне. Спочатку я закохався в розум та думку Олі, а вже потім у тіло», – розповідає актор.

Коли зароджувалися почуття, Павло почав писати вірші та пісні італійською. Говорить, що ніколи не був такий активний, ніколи так не хотів когось, як Ольгу. Вона ж на початку ставилася з засторогою до його залицянь,та Павло був надто наполегливий. А вже після третього побачення пара почала разом жити. Через два місяці, через поцілунок Павло подарував Ользі каблучку та запропонував стати його дружиною. Одружилися Оля та Павло символічно для них – на Різдво, а через півроку повінчалися.

Насправді у пари було кілька шансів бути разом, та в реальному житті вони відштовхувалися, а інтернет дозволив дізнатися одне одного краще.

«Від Павла Гончарова була у захваті моя донька Олександра. Вона ним захоплювалася як актором, навіть дарувала квіти, куплені на останні гроші з сімейного бюджету, – розповідає Ольга. – Перша зустріч відбулася насправді набагато раніше. В Долині троянд виступала театральна трупа, там донька побачила Павла і просилась з ним сфотографуватися. Тоді й відбулося перше таке собі знайомство».

Ольга розповідає, що Павло щирий, безпосередній, з гарним почуттям гумору.

«Це все, про що я мріяла. Ніколи не думала, що всі найкращі риси характеру можуть об’єднатися в одній людині. Він талановитий. Грає на кількох музичних інструментах, добре готує та майструє все своїми руками, – ділиться Ольга. – За два роки, що ми разом, лише три ранки я була без кави в ліжку. Головного в сім’ї у нас немає. Ми – партнери».

Жінка ніколи не забуде свою весільну сукню, яку обрав та купив для неї чоловік, та момент, коли удвох через дев’ять місяців, під час святкування медового місяця ледь не потонули в океані. Щодня Оля відчуває себе поруч із Павлом справжньою принцесою.

Ігор та Ольга: корабель під назвою «Моя родина»

Ігор працював будівельником за кордоном. Одного разу, блукаючи сторінками соціальної мережі, запримітив її – Ольгу.

«Одне до одного були дуже банальні запитання, але спілкуватися було настільки легко, неначе ми знайомі вже тисячу років. Почуття в мене з’явилися майже відразу, адже ніколи мені не було настільки комфортно просто спілкуватися», – розповідає Ігор.

Через кілька місяців він мав приїхати до України та запропонував Ользі зустрітися.

«Це була зима, я на кілька днів приїхав додому, в Черкаси. Купив великий букет червоних троянд та прибув на перше побачення, – розповідає Ігор. – Вона мене приголомшила з першого погляду. На ній була красива чорна сукня, та найбільше з усього запам’яталися її бездонні очі».

Ольга жодної хвилини не пожалкувала про зустріч з Ігорем.

«Це було чотири з половиною роки тому. Пам’ятаю наше знайомство, наче це було вчора, – говорить вона. – Я вдячна своєму чоловікові за сім’ю, підтримку, за те, що в будь-якій ситуації він поводить себе, як справжній чоловік».

Через деякий час Ольга завагітніла, «на обрії» в них з’явився маленький синочок – Дмитрик. Ігор довго не тягнув та зробив пропозицію коханій.

«Це був справжній сюрприз для мене, – говорить Ольга. – Ігор став не лише гарним чоловіком для мене, але й дуже турботливим та люблячим батьком».

Наразі сімейна пара виховує трьох спільних діток. Двом старшим дівчаткам від перших шлюбів Ігоря та Ольги – десять та шістнадцять років відповідно. А спільному Дмитрику вже три.

«Моя дорога – родина! І я став справжнім капітаном нашого міцного сімейного корабля», – каже Ігор.

Напишіть відгук