Зі студентів – у розвідники: черкаський ветеран розповів про “осад” від АТО та відсутність “мирних” пільг

0
2

Неоголошена війна на Донбасі триває. Багато українців пішли захищати Батьківщину. Кожного з тих, хто вже повернувся з фронту, можна охарактеризувати як небагатослівний, змужнілий, загартований. Пережите чітко відчувається в погляді, словах, новому ставленні до життя і у військового розвідника ЗСУ, а нині магістранта за спеціальністю “Історія та археологія” ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олексія Драгуна. Він боровся з російсько-бандитськими загарбниками у «гібридній» війні під назвою АТО, пише “Черкаський край”.

— Чим ви займалися до початку російської агресії на Сході України й коли вирішили взяти зброю в руки?

— Навчався на 4 курсі навчально-наукового інституту історії та філософії. Думав спокійно отримати ступінь бакалавра. Бажання взятися за зброю з’явилося , ще коли відбувалися події на Майдані, коли снайпери «беркуту» почали розстрілювати людей. Але, оскільки батьки оплатили моє навчання, вирішив закінчити бакалаврат, а потім піти на фронт.

— Яким було ставлення місцеве населення до вас на території бойових дій ?

— Ми стояли тоді під Маріуполем. Спочатку ставлення до українських військових було негативне. Лише коли пройшов певний час, трохи більше двох місяців, місцеві побачили, що ми не такі, якими вимальовує українців російська пропаганда — немовлятами ми не харчуємося, жінкам горло не перерізаємо, алкоголю не вживаємо… І лише тоді почалося потеплішання у відносинах. Проте залишалися деякі «високоідейні» прихильники «рускава міра». В Луганській області, в одному із сіл, де базувався батальйон, був такий собі дідок, що зібрав навколо себе когорту “високоідейних” пропагандистів. Важко підібрати назву для таких осіб, вони свято вірили в ідею «Новоросії». Саме такі зливали інформацію ворогу. По той бік фронту досить багато знали де, що і як, наприклад, скільки нас у підрозділі…

— Чи доводилося батальйону де ви воювали, брати ворогів у полон?

— Я сам нікого не брав у полон. Наш батальйон брав полонених для здобуття інформації. Ми отримали певну інформацію, і передавали її далі, в тил. Проте ніхто з наших також не потрапляв в полон. Сєпари оголосили, що наш батальйон в полон брати не будуть.

— Вам та вашим побратимам після демобілізації були виділені земельні ділянки, та ще якісь пільги?

— Хлопців я не розпитував, хоча зв’язок підтримую. Щодо мене, то маю проїзний, статус учасника бойових дій. І це все. На земельну ділянку я подавав документи, але прийшла письмова відмова. І більш поки що нічого.

— Що змінила війна у вашому світогляді?

— Я щиро зненавидів тих, хто молиться на Путіна, хто наслухавшись кісельовщини починає нести повну маячню. Я перестав в принципі довіряти людям, бо довіру треба заслужити. І став менш наївним.

Напишіть відгук