У Черкаському кардіоцентрі більшість операцій виконують на працюючому серці

0
7

У Черкаському кардіологічному центрі лише за минулий рік було виконано 227 операцій на серці. Більша частина з них — це аортокоронарне шунтування, адже ішемічна хвороба серця лідирує серед захворювань системи кровообігу, пише “Україна молода“.

А торік тут почали виконувати ще й надзвичайно технічно складні операції з тотальної артеріальної реваскуляризації. Вражає й те, що лікарі кардіоцентру більшість операцій аортокоронарного шунтування проводять на працюючому серці.

У 75 років життя тільки починається

Не так давно кардіохірурги врятували життя 75-річній Ганні Бублій із села Сахнівка Корсунь-Шевченківського району, яка страждала на ішемічну хворобу серця. Саме ця хвороба нині є найпоширенішою причиною смертності в нашій країні.

«У молоді літа сапала в ланці, потім два десятки років перед пенсією куховарила в дитсадку. Серце вже тоді боліло, але вип’ю корвалолу — й працюю далі. Та чотири роки тому так «придавило», що злягла в районній лікарні з інфарктом», — пригадує «Україні молодій» пережите Ганна Бублій.

Жінка каже: крапельниці тоді їй мало допомогли, серце однак турбувало. Тож iз Києва приїхав син і відвіз її в Черкаси. В обласному кардіоцентрі виявили бляшку, зробили стентування, і вона на цілий рік забула про серцеві болі. Та згодом їй знову стало зле. І в кардіоцентрі сказали, що треба оперувати, бо в судинах є нові бляшки.

Ганна Бублій зізнається: переживала, що не перенесе операції. Але, згадує, лікарі заспокоїли, мовляв, усе буде добре. Та й син умовив: «Мамо, у вас може статися другий інфаркт. Не встигнуть довезти до Черкас».

«Я погодилася, і мені зробили шунтування. Додому виписали на 12-й день. Нині почуваюся добре, ніщо не турбує», — говорить пані Ганна.

«Ішемічна хвороба вражає судини серця, виникає атеросклероз, а в коронарних артеріях, по яких кров iде до серця, утворюються бляшки. Вони закупорюють судини, перешкоджаючи кровопостачанню, що й призводить до інфаркту міокарда», — розповідає серцево-судинний хірург Черкаського кардіоцентру Олег Журба, який оперував Ганну Бублій.

Олег Олександрович, який на Черкащині є ще й головним позаштатним кардіохірургом, пояснює: таким пацієнтам, як Ганна Бублій, у яких є болі, важкість, дискомфорт в області серця або задишка, спочатку проводять коронорографію, аби виявити в судинах бляшки. Потім роблять стентування або коронарне шунтування. При багатосудинному ураженні показане тільки коронарне шунтування.

«При стентуванні в просвіт судини встановлюється стент — це чужорідне тіло у вигляді сітчастої «пружинки». Вона відновлює прохідність артерії. Якщо атеросклеротичні бляшки є в багатьох судинах, то необхідно робити коронарне шунтування. Для шунтів використовують власні судини пацієнта», — підкреслює кардіохірург. І додає: береться вена з нижньої кінцівки або ж внутрішньогрудна артерія, яка проходить під грудиною, — це так зване мамаро-коронарне шунтування.

Інфаркт може статися через густу кров

За словами Олега Олександровича, 97% пацієнтам у Черкаському кардіологічному центрі коронарне шунтування виконують на працюючому серці. Це набагато краще для пацієнта, але набагато важче для кардіохірурга. Бо складно оперувати, коли серце під руками весь час скорочується, а розміри коронарних артерій становлять 1,5-2,5 мм. Тому кардіохірурги працюють у спеціальних збільшуваних окулярах.

«В уражені коронарні артерії вставляють тимчасово інтракоронарні шунти , які забезпечують кровотік під час формування анастомозу. Власною артерією створюється обхідний шлях. Їх кількість залежить від кількості враження коронарних артерій. Найбільша кількість, яку я бачив, було сім шунтів», — зауважує головний позаштатний кардіохірург Черкащини.

Зі своєї лікарської практики він пригадує хворого, який узагалі не підозрював про проблеми зі своїм серцем. Але, коли їхав на велосипеді, відчував печіння в області серця. Так тривало кілька місяців. Коли лікарі кардіоцентру обстежили його, в місці розгалуження всіх коронарних артерій виявили бляшку.

«Вона перекривала просвіт стовбура лівої коронарної артерії на 99 відсотків. Такі пацієнти зазвичай інфаркт не переживають. Там створюється тромбоз і настає раптова смерть», — веде далі Олег Журба.

На щастя, лікарі кардіоцентру врятували чоловіка, виконавши тотальну артеріальну реваскуляризацію — зшили дві мамарні артерії між собою та зашунтували проблемні артерії. Працювали, уточнює Олег Олександрович, чотири години поспіль.

Ці операції, наголошує він, технічно складніші для хірургів, але кращі для самого пацієнта. Оскільки відсутні розрізи на нижніх кінцівках, а коронарні шунти майже вічні. Зараз, зауважує він, є достатньо міжнародних доповідей, що підтверджують прохідність шунтів і через 15-20 років. Олег Журба каже, що такі хворі швидко стабілізуються: кілька днів у реанімації, тиждень у відділенні — і їх виписують додому.

«Через кілька місяців реабілітації людина живе звичайним життям. Сторонні можуть і не здогадуватися, що вона перенесла операцію на серці», — говорить Олег Олександрович.

Прикро, констатує він, що інфаркт останніми роками помолодшав — хвороба тепер вражає навіть пацієнтів від 30 до 40 років. Серед причин, які викликають інфаркт, лікар називає високий холестерин,  зловживання жирними продуктами тваринного походження, порушення обміну речовин і куріння.

«Інфаркт може статися через густу кров. У нас лікувався 30-річний чоловік. Він у спеку на городі перекидав сіно. Дуже пітнів, а води не пив, і йому стало зле. На кардіограмі спостерігалися значні зміни, які стали причиною достовірного інфаркту міокарда», — Олег Олександрович пригадує ще один випадок зі своєї лікарської практики.

Він добре пам’ятає, коли працював у Національному інституті серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова і туди «швидка» привезла 26-річну дівчину з болями в серці. Коли їй зробили коронарографію, то всі її артерії були в бляшках.

«Причиною бляшок було системне захворювання сполучної тканини, що часто передається в спадок. По суті ,це не атеросклероз, але може призвести до інфаркту. Цій пацієнтці зробили шунтування коронарних артерій. Якби не пролікувалася, стався б інфаркт», — зазначає Олег Олександрович.

Лікар закликає українців не зволікати і при безсимптомній задишці, болях в області серця, що часто віддають у руку, верхню щелепу, в лопатку, які можуть виникати при фізичному навантаженні, психоемоційному стресі або навіть у стані спокою, негайно звертатися по допомогу до лікарів. Також Олег Журба радить раз на пів­­­року проходити профогляди, вести здоровий спосіб життя, спати по вісім годин, уникати стресів, правильно харчуватися, щодня проходити хоча би два кілометри.

Напишіть відгук