Черкаський науковець розробляв систему, що використовується в сучасних навігаторах

0
6

Крос-систему як інструмент навігаційної програми, яка дозволяє оперативно визначати координати аварійного об’єкта, розробив науковець Володимир Салапатов. Розробка цього винаходу є першим аналогом GPS-навігатора.

Про це повідомляє in.ck.ua.

Все почалося з 1979 року, коли Володимир Салапатов виступив із доповіддю, яка зацікавила науково-дослідний інститут «Радіоприлад». Разом із колегою та студентами запросили в міжнародний проект «Коспас-Сарсат» у якому змагалися за першість у розробці програми, яка дасть змогу точно визначати місце перебування морських суден.

«Літаки та судна оснащували радіобуями, які в разі аварії подавали сигнали. Одночасно проект передбачав запуск супутників, які сприймали та обробляли б ці сигнали та передавали в наземні спецкомп’ютери для визначення координат літаків і суден, які потрапили в аварію. Навігаційна програма базувалася на використанні ефекту Доплера – коли об’єкт віддаляється від джерела сигналу, «частота» його сигналу зменшується і навпаки», — розповідає кандидат технічних наук, декан факультету обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Володимир Салапатов.

«Радіоприлад» у Москві спроектував 36-розрядний комп’ютер спеціально для цих задач і розробив для них свою систему команд. Однак створювати програми в машинних кодах було дуже важко і непродуктивно.

Науковець розповідає, що вони створили крос-систему для спецкомп’ютера, яка дозволила виявити деякі помилки в системі команд і одночасно розробили програму навігації для нього, яку згодом встановили на ці спецкомп’ютери.

У 1982 році тогочасний СРСР запустив перший супутник в проекті «Коспас-Сарсат». І більшу частину його системи розробили українці. Точність перебування аварійних суден варіювалася до кількох сотень метрів.

У КПІ, де працював Володимир Салапов, усім, хто брав участь у розробці супутників, дали нагороди та виділили шість наукових «ставок» з окладом 450 рублів. Це були великі кошти, враховуючи, що зарплата доцента складала близько 320 рублів.

За словами Володимира Салапатова, для виявлення координат за допомогою  супутника в сучасних GPS-навігаторах так само використовується ефект Доплера. Але якщо тоді рухомим об’єктом були літаки та судна, то сьогодні це навігаційний пристрій. Сам об’єкт, наприклад, мобільний телефон – випромінює частоту, і за дрейфом цієї частоти визначаються координати. Сьогодні розрядність в навігаторах і мобільних телефонах набагато вища, апаратна база значно покращилася, пристрої пам’яті досить великі. Всі ці ресурси дозволяють програмам навігації працювати дуже ефективно.

Напишіть відгук